Поради по макрозйомці.

Макрофотографій прийнято називати зйомку об'єктів порівнянних по величині з розміром кадру плівки або значно менше його, таким чином, щоб в результаті, отримане зображення об'єкта було більше його реальних розмірів.

Макрозйомка в принципі нічим не відрізняється від звичайної, тобто треба навести різкість, замірити освітленість, виставити діафрагму і витримку і зробити знімок.

Основною проблемою при макрозйомці є наведення на різкість. Для того, щоб отримати достатню глибину різкості на малій відстані, необхідно встановлювати значення діафрагми 1/22 або 1/16. Наприклад при зйомці об'єктивом з фокусною відстанню 50мм, глибина різкості на відстані 30см при діафрагмі 1/2, 8 становить всього 4 мм, а при діафрагмі 1/22 - 4 см.

У розділі "Розрахунок глибини різкості" Ви можете самі подивитися, як будуть впливати різні характеристики об'єктива на глибину різкості зображення.

Оскільки діафрагма сильно закрита, то виникає необхідність у використанні штатива. Для точного фокусування та кадрування необхідно переміщати камеру уздовж осі об'єктива у напрямку до об'єкта, для цього випускаються спеціальні напрямні, що кріпляться до штатива, які значно полегшують це процес.

При підсвічуванні спалахом закріпленої на камері, частина кадру може опинитися в тіні від об'єктива, тому бажано користуватися виносної спалахом або спеціальної кільцевої спалахом для макрозйомки.

При придбанні спалаху для макрозйомки варто користуватися правилом "чим більше, тим краще". Так наприклад при використанні спалаху з числом 30, діафрагмі 22, і використанні відбивача з коефіцієта відображення 0,5, максимальна відстань для слайдової плівки 25 од. складе 30х0, 5/2/22 = 0,34 м. Врахуйте, що в ці 34 см входить відстань від спалаху до розсіювача і назад, та ще треба не загородити тінню від корпуса спалаху сам об'єкт, а прямий бічне світло дає некрасиві чорні тіні.

Кращий результат виходить при підсвічуванні світлом від декількох спалахів із застосуванням розсіювачів і відбивачів, але при цьому необхідно використовувати флешметр, так як вручну розрахувати результат практично неможливо.

Необхідно пам'ятати, що в принципі неможливо отримати повністю чітке зображення об'єкта і в центрі і по краях, так як плівка є плоскою, а відстань до центру і країв об'єкта буде сильно відрізнятися (не кажучи вже про об'ємних об'єктах).

Для макрозйомки випускаються спеціальні макрооб'єктиву з різним фокусною відстанню, оптика яких дозволяє отримати більш якісне зображення. Використання різних фокусних відстаней аналогічно звичайній зйомці, тобто чим більш плоску перспективу Ви хочете отримати, тим більше фокусна відстань вибираєте. Слід пам'ятати, що макрооб'єктиву можна використовувати як звичайні, тобто, якщо у Вас є наприклад макрооб'єктив з F = 100мм, то його можна використовувати, як хороший портретник.

Найпростішим способом пристосування об'єктива для макрозйомки є застосування подовжувальних кілець, але вони не дозволяють фокусуватися на нескінченність. Можливо також використання "реверсивних кілець", за допомогою яких об'єктив кріпиться в переверненому положенні і може фокусуватися на близько розташованих об'єктах. Застосування подовжувальних кілець негативно впливає на якість зображення, на краях кадру починає сильно проявлятися хроматична аберація, тобто розбіжність точок різних квітів. При використанні подовжувальних кілець із зум-об'єктивами - пропадає можливість міняти фокусну відстань при постійній фокусуванні, тобто необхідно одночасно обертати два кільця на об'єктиві.

Будь-яке подовження зменшує діюче значення діафрагми. Hапример при масштабі 1:01 втрата становить 2 щаблі. Враховуючи, що недорогі бюджетні зум-об'єктиви мають максимальне значення діафрагми 4-5.6 при зйомці в масштабі 1:01 виходить діафрагма 8-11. Автофокусування сучасних камер працює до значень діафрагми приблизно 5.6, тобто автофокусом можна буде користуватися.